Четвер, 09.04.2020, 08:55
Вітаю Вас Гість | RSS

Малорибицький НВК

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 11

Історія школи

Село Мала Рибиця розміщене за 35 км на північ районного центру, залізничної станції Краснопілля. Воно розкинулось на горбах правого берега річки Рибиця. Засноване село як військова слобода вихідцями з Миропілля та інших сіл у 80-х роках  сімнадцятого століття. В адміністративному плані територія була віднесена до Миропільського повіту Курської губернії.

Майже через 100 років з часу заснування села в 1773 році в селі мешкав 501 житель. Але вже в 1776 році в 255 дворах було 702 жителі. В 1771 році був збудований дерев’яний храм, а 1865 році в селі будується кам’яний храм Архистратига Михаїла.

 

Початок масової освіти на території села Мала Рибиця припадає на кінець дев’ятнадцятого століття. Реформа 1864 року в Російській імперії про введення єдиної системи початкової освіти (шкільна реформа) торкнулася і українських земель, які перебували під владою російської імперії.

Вслід за будівництвом храму будується церковно-приходська школа. В школі було 4 класні кімнати і учительська. Навчання відбувалося в 2 зміни. Наповнюваність класів була великою, по 20-30 чоловік, так, як населення села швидко зростало.

Контроль за навчальним процесом покладався на повітові та губернські шкільні ради, які складалися з державних чиновників, представників земств та духовенства.

Програма початкової школи була досить обмеженою. Крім обов’язкового навчання «закону Божого» та церковного співу вводилося навчання грамоти та 4 дій       арифметики, відомості з географії, малювання.

Навчання в школі продовжувалось із встановленням радянської влади. Для навчання використовували не тільки приміщення школи, а і допоміжні будівлі розкуркулених хазяїнів. Змінився перелік предметів. Було відмінено вивчення «Закону Божого» та церковного співу.

Сільський храм, як і багато інших, став жертвою фізичної руйнації, котрій піддавалися культові споруди 50-60 роки двадцятого століття.  В 1937 році храм припинив діяти, а 1948 році був зруйнований. З матеріалу храму добудовано приміщення корпусу школи. На той час то була Малорибицька семирічка.  

Під час німецької окупації села школа тимчасово не працювала. Тому, коли в 1943 році було відновлено навчання до 1 класу прийшли діти різних років народження. Класи були переповнені, а приміщення замале. В 1948 році приступили до будівництва, вірніше добудови, школи Було добудовано 3 класні кімнати. На будівництві працювали місцеві жителі, учні старших класів. Очолював учительський колектив, а заодно і будівництво школи Климашівський Василь Іванович (на фото в центрі).

 

 Учительський колектив був молодий, сповнений сил і енергії. Це Логвин Марфа Яківна, Удовенко Марія Григорівна, Світлична Марія Петрівна, Фоменко Уляна Матвіївна. Повернулися з фронту Щербак Василь Сидорович, Деревицький Володимир Романович. Вчителем початкових класів стала працювати колишня медсестра Деревицька Олександра Іванівна, яка на той час закінчила учительські курси. 

  

Життя поступово налагоджувалось. Відновлювалось народне господарство, народжувались діти. Приміщення школи було старе, сире, в аварійному стані, не відповідало санітарним вимогам. Директором школи був призначений Деревицький Володимир Романович. За сімейними обставинами через рік він залишає цю посаду.

   

В 1967 році директором Малорибицької восьмирічної школи призначили Щербака Василя Сидоровича. З його участю було збудовано нове приміщення школи на 192 учні. До початку навчального року у школу було завезено все необхідне обладнання і 1 вересня 1976 року учні розпочали навчальний рік у новому приміщенні. В цей час працювали Щербак Марфа Яківна, дружина Щербака В.С., а також

Климашівська Ганна Максимівна

Дудка Галина Петрівна

Удовенко Марія Григорівна

Деревицький Володимир Романович

Деревицька Олександра Романівна

Шевченко Олександра Луківна

Прийменко Марія Йосипівна

Фоменко Уляна Матвіївна

Сиволожська Галина Степанівна

Колісник Лідія Борисівна

Куйбеда Любов Миколаївна.

Колектив поповнився молодими спеціалістами. Прийшов працювати вчителем фізкультури нинішній директор Рагулін Микола Федорович з дружиною Рагуліною Вірою Іванівною.

 

 В різні роки школу очолювали: 

Щербак Василь Сидорович (1967-1981)

Бортник Катерина Петрівна (1981-1984)

Таран Григорій Олександрович (1984-1988)

Рагулін Микола Федорович (1988 і понині).

В різні роки в закладі здобували освіту люди, які своєю діяльністю прославили село, школу, стали відомими в широкому світі.

Село Мала Рибиця – батьківщина Героя Радянського Союзу, молодшого лейтенанта Рідного Степана Григоровича (1917-1942), командира авіаційної ланки. Високе звання Героя одержав при обороні Москви у серпні 1941 року. Та до щасливого дня перемоги льотчик не дожив. За 9 місяців війни він здійснив понад 100 вильотів, провів майже 60 повітряних боїв, збив 21 ворожий літак. Земляки свято шанують пам'ять вірного сина Вітчизни. Його ім’я носить вулиця села де він народився. У школі встановлено меморіальну дошку.

Уродженець Малої Рибиці Іван Іванович Андрієвський (1900) , вчений зі світовим ім’ям, доктор ветеринарних наук, професор, учасник громадянської та Великої Вітчизняної воєн. Працював у Львівському зооветеринарному інституті. Нагороджений 4-ма бойовими орденами і кількома медалями.

Уродженець села Криничне Малорибицької сільської ради Павло Никонорович Бібіков – генерал-майор, доцент, завідував кафедрою військових дисциплін Ленінградської військово-медичної академії. Нагороджений Орденом Леніна, 5-ма орденами: Червоного Прапора, Орденами Суворова і Кутузова ІІ ступеня, Вітчизняної війни І ступеня, Червоної Зірки, 9-ма медалями.

Футболіст, заслужений майстер спорту Фоменко Михайло Іванович народився в селі Мала Рибиця 1948 року. Грати почав у Сумському «Спартаку». У Київському «Динамо» з 1972 року. Чемпіон України і володар Кубка СРСР 1974 року.  Працював тренером харківської футбольної команди «Металіст», кримської «Таврії», зараз на заслуженому відпочинку.

В роки Великої Вітчизняної війни 426 чоловік пішли захищати свою землю, село, Батьківщину. Кругляк Федір Іванович, Лисенко Федір Васильович, Сєрік Терентій Андрійович, Жук Іван Іванович, Брюхань Ігнат Кузьмич нагороджені орденами Червоної Зірки за трудові успіхи. 60 передовиків колгоспників «Комунар» випускників школи було удостоєні державних нагород за ратну працю. Серед них свинарка Гасай Уляна  нагороджена орденом Леніна.

Молоде покоління гідно продовжує славні діла своїх земляків. Випускник школи Куйбеда Сергій Іванович (нині покійний) був учасником бойових дій в Афганістані.

 

З 1976 року школа здійснила 33 випуски. У самостійне життя  пішли близько 1000 учнів. 27 випускників закінчили заклад з відзнакою. Випускники успішно трудяться в різних галузях народного господарства. Чимало з них освоїли професію вчитель і успішно трудяться на освітянській ниві.

З 2002 року шкільна сім’я поповнилась учнями Великоприкільської школи. На той час кількість учнів становила 93 чоловіки. У січні 2004 року Малорибицька школа реорганізована в навчально-виховний комплекс. 

У школі діють:

·        педагогічна рада

·        рада школи

·        чотири методоб’єднання

·        учнівський комітет

Сучасний Малорибицький НВК працює за кабінетною системою. Діє 8 класів-кабінетів, спортзал, переобладнаний актовий зал, бібліотека, майстерня. Дошкільна група займає 3 кабінети. Для всіх дітей організоване гаряче харчування.

 Очолює НВК Рагулін Микола Федорович. 

  

Педколектив сформований з 11 педпрацівників, бібліотекаря, 3 вихователів. Колектив омолоджується. Середній вік – 36 років.

В інформаційно-комунікаційному зв’язку мережа має вихід в Інтернет. Це забезпечує доступ вчителів та учнів до пошуку необхідної інформації при підготовці до уроків, виховних заходів, дає змогу оперативного спілкування з відділом освіти.

Демографічна ситуація в селі така, що дає змогу забезпечити контингент учнів на наступні 5 років на рівні 37-40 дітей шкільного віку та дошкільну групу до 10 чоловік.

Педагогічний колектив Малорибицького НВК налаштований на виконання Законів України  «Про освіту», «Про загальну середню освіту», реалізацію завдань Національної доктрини розвитку освіти, постанови Кабінету Міністрів України «Про перехід загальноосвітніх навчальних закладів на новий зміст, структуру і 12-річний термін навчання та інших державних документів.

Малорибицький НВК – це осередок  культури, освіти, спорту  на селі. Поки існує школа – живе село. Маємо надію, що село Мала Рибиця та школа в ньому житимуть і надалі.


Вхід на сайт
Пошук
Календар
«  Квітень 2020  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
  12345
6789101112
13141516171819
20212223242526
27282930